Історичні події 1947 року в Жуківському лісі

У Жуківському лісі на Бережанщині 23 січня 1947 року обірвалися життя чотирьох борців українського визвольного руху. Під час бою з московськими окупаційними силами загинули Микола Арсенич (Михайло, Арсен, Березовський, Григір, Дем’ян, Максим, Микола) — творець системи військової контррозвідки ОУН і єдиний генерал безпеки УПА, його дружина, охоронець, а також зв’язкова Центрального Проводу ОУН та Романа Шухевича — Марія Римик (Наталка, Маруся, Марія).

Життєпис Марії Римик довгий час залишався маловідомим, що було наслідком її особливої ролі в підпільній структурі ОУН. Вона входила до числа найбільш довірених осіб Проводу, виконувала відповідальні завдання та підтримувала зв’язок із Головою СБ ОУН Миколою Арсеничем і крайовим референтом СБ ОУН Григорієм Пришляком, відомим також під псевдонімами Мікушка та Маріян.

У мемуарному виданні «Чортківська округа. Історико-мемуарний збірник. Чортків, Копичинці, Борщів, Заліщики», виданому ветеранами визвольного підпілля в еміграції, Марія Римик згадана серед колишніх учнів Чортківської гімназії як одна з тих, хто «загинули як воїни УПА в нерівних боях проти московського окупанта».

Миколу Арсенича сучасники вважали одним із найуспішніших організаторів підпільної роботи та майстром конспірації. Під його керівництвом було закладено основи й розгорнуто ефективну мережу територіальних структур СБ ОУН, а також сформовано й удосконалено підходи до розвідувальної та контррозвідувальної діяльності.

Завдяки діяльності Арсенича Служба безпеки ОУН стала вирішальним чинником збереження боєздатності українського визвольного руху. Її мережа мала чітку ієрархію, діяла відносно автономно та забезпечувала контррозвідувальний захист підпільних каналів зв’язку. У 1946 році Українська головна визвольна рада відзначила Миколу Арсенича Золотим Хрестом Заслуги УПА.